Політичним силам усіх країн  

Після більше десяти років ембарго, у березні місяці 2003, Ірак був захоплений іноземними підрозділами. Країни агресори заявили, що повинні були оголосити війну Іраку, щоб перешкодити використанню й розповсюдженню зброї масової поразки. Потім було встановлено, що цієї зброї в Іраку не існувало й документи, які стверджували протилежне, виявилися фальшивими. З недавнього часу Ірак залишився лишився зайнятим іноземними арміями, які спровокували численні жертви, насамперед серед цивільних, бідність, страх і розпач серед Іракського Народу. 

Країни-окупанти дали Іраку закон 8 березня 2004, для керування в перехідному періоді, за допомогою якого були встановлені умови й етапи процесу демократизації Країни. Перші вибори передбачалися до кінця січня 2005. Наприкінці червня 2004, окупаційні Іраку призначили Уряд з тимчасовим виконанням обов'язків, сформований з довірених осіб. 

Але іноземні армії не залишили Країну. Тільки із цієї причини, частина Іракського Народу бореться разом з із Муктада Аль Садр, не для того, щоб перешкодити демократичному шляхові, не через дух реваншу, не через гроші, не через помсту, не через особисту владу, а через відмову підкорятися окупації, що вважає несправедливою. Люди, які повстають сьогодні, ті ж , що призивали до повстання проти Саддама Хуссейна, ті ж, які не хотіли війни проти Ірану й Кувейту, ті ж, які вже перенесли величезні втрати за свободу. 

От. Битва Мухтади Аль Садр і його прихильників - насамперед боротьба за свободу Іракського Народу проти будь-якої форми іноземної окупації. Він мені заявив про бажання боротися з тероризмом і насильством будь-якого виду,  звідки б вони не походили, про небажання займатися політикою й мати єдину мету: свобода Іракського Народу.

Тому, і тільки тому, на Мухтаду Аль Садра був здійснений замах. У той час як я перебував у Наджафі, американські солдати розстріляли автомобіль вбивши шофера, у якому, як вони думали, він повинен був їхати. У минулому місяці травні, я попросив його скласти зброю. Він це зробив, думаючи, що воєнні іноземні сили залишать Ірак. Навпроти, наприкінці липня, армія США його ізолювала. Як бачимо, гордість і дух волі свободи мали перевагу.

Напад на Mуктаду Аль Садра в Наджафі означає напад на Шиїтів у їхньому Святому Місті. Цього не можуть перенести, не тільки Шиїти Іраку, але також Шиїти проживаючі на територіях інших Країн. Це відбувається в Іраку. Не досить того, що перетворили цю Країну в дім для терористів. Не досить ціни, якою була оплачена війна в Іраку в усім світі. Тепер провокується священна війна Мусульман проти всіх інших.

Воєнні іноземні сили повинні піти з Іраку. Представники й Релігійні Власті Іракського Народу можуть зупинити тероризм і знову навести порядок без зброї й насильства.

Потрібно усвідомити реальність. Принаймні, у біля десяти мільйонів Іракців є зброя. Мільйони озброєних людей з різних Країн готові до того, щоб кинутися в боротьбу й об'єднатися з із тими, хто бореться за свободу.

Ви, всі Ви, Добродії, можете й повинні втрутитися для того, щоб воєнні іноземні сили залишили Ірак. Зробіть це, перш ніж буде дуже пізно й станеться непоправне. Зробіть це для Народу Іраку, а також для Ваших Народів.

Дякую за увагу.

11 серпня 2004.

                                                Родольфо Марузi Гуарескi