З газети "Corrіere della Sera" за 21 липня 2003.

У наші дні максимальний вік людської істоти досяг 122 років.
Цей рекорд належить француженці Жанн Кальман. Вчені у своїх прогнозах йдуть ще далі: до 180 і навіть більше, говорять вони. Завдяки досягненням науки можна прожити до 500 років.

"Ми стукаємося в двері безсмертя", - заявляє Михаель Зей, професор економіки державного університету в Монклер і автор двох книг про майбутнє. "Я упевнений, що до 2075 року ми зможемо досягти цієї мети", - сказав він у ході щорічної конференції World future socіety у Сан-Франциско. Але, на думку більшої частини дослідників, мова йде про найчистішу фантастику.

"Я так не думаю, - говорить Карло Верганi, геронтолог з Миланського університету. - Ми існуємо для того, щоб відтворювати потомство і не жити дуже довго. Старіння - соціальний процес: досить згадати, що на початку століття тривалість життя становила 40-50 років, сьогодні цей показник становить 70-80 років, завдяки поліпшенню санітарних умов, харчування, завдяки лікам і вакцинам".

У той же час не можна заперечувати того, що бажання жити довго є частиною людської натури: не кожний би став продавати душу дияволові, щоб одержати обіцянку знайти безсмертя, але всі або майже усі хочуть жити довго і по можливості в доброму здоров'ї. Сьогодні середня тривалість життя в Італії у чоловіків досягла 77 років, у жінок - 83 роки. У промислово розвинених країнах продовжує зростати число 80-літніх, 90-літніх і навіть 100-літніх.

Цілком імовірно, що додати ще кілька років допоможуть експерименти над тваринами. Результати досліджень дають надію на майбутнє, але воно не здається дуже близьким. Вченим уже вдається змінювати гени мух, хробаків і мишей так, щоб збільшувалася тривалість їхнього життя. "Маніпуляції над генами фруктової мошки, - розповідає Вергані, - дозволили збільшити тривалість життя цих комах на третину. Якщо нам удасться перенести цей досвід на людину, ми почнемо з 120 років - віку, що, імовірно, є нашою генетичною межею, - і просунемося до 180 років".

Звичайно ці гени зв'язані з метаболізмом і, зокрема , з виробництвом вільних радикалів, часток, що руйнують клітки і, як наслідок, викликають старіння. Скоротити виробництво вільних радикалів - значить сповільнити старіння. Але не тільки генетика обіцяє еліксир молодості. Якщо дати уяві розгулятися, то можна подумати і над питанням пересадження старіючих тканин або органів і заміну їх аналогічними тканинами й органами, створеними в лабораторії завдяки зародковим кліткам. Або ж завдяки нанотехнологіям, здатним створювати особливі молекули.

"Перш ніж думати про уповільнення біологічних годин, що визначають тривалість життя, - коментує Умберто Сенін, геронтолог з університету Перуджи, - стоїть порозмислювати про якість життя. Це правда, що зростає число людей похилого віку, але паралельно з цим не скорочується число років, прожитих у недієздатному стані: 7,5 років для жінок і 5,4 - для чоловіків. Ось якими питаннями повинні займати вчені: спробувати зрозуміти, які причини приводять до втрати самостійності літньою людиною, і гарантувати їй кращі психофізичні умови життя".