Дхана з правдивим достоїнством
Дані про метали, включенi у купюри (смужкою)
(срібло, іридій, золото,
палладій, радій, рутеній)

 

СРІБЛО
Білий і блискучий елемент групи металів із символом Ag і атомним числом 47, що належить групі ІB (або 11) періодичної таблиці і серії перехідних елементів.

Відомо, що
з древніх часів використовувалося деякими народами для виробництва прикрас і монет. Алхіміки назвуть срібло металом Місяця або Діаною, на честь богині Місяця, і присвоїли йому символ зростаючого Місяця.

Срібло відмінний провідник
електрики і, за винятком золота, найбільш гнучкий і ковкий із всіх інших металів. Має твердість 2,5-2,7 і тому твердіше золота, але м'якше міді. Температура плавлення близько 962°С, кипіння близько 2212°С, щільність відповідає 10,5 а атомна вага 107,868.

Сріблa мало реактивне; нерозчиняється слабкими кислотами і основами, але легко розчинно в концентрованій азотній або сірчаній кислоті; при нормальній температурі не вступає в
реакцію з киснем і водою. Не окисляється на відкритому повітрі, але легко атакується сіркою і сульфатами присутніми в невеликій кількості в атмосфері; має властивість почорніння через утворення сульфату срібла на поверхні металу. Чорний сульфат срібла, Ag2S, являється однією із солей менш розчинних у водяних розчинах і ця властивість використовується для відділення іонів срібла від інших позитивних іонів.

Срібло в природі відносно багато, але часто в комбінації з іншими елементами і майже ніколи в чистому стані: найбільш багаті поклади маються в Перу й у Норвегії, де рудники експлуатуються століттями. Часто зустрічається разом із золотом і може бути отримане в помірних кількостях під час видобутку й обробки цього металу. З домішками інших елементів, особливо із сіркою, є присутнім у різ
них породах і численних мінералах, серед яких ceragіrіte (названий також і хлорним сріблом). Крім того, метал може бути отриманий як побічний продукт при обробці мінералів свинцю, міді і цинку. Майже все срібло вироблено в Європі, утворюється переробкою сульфіду свинцю, або галеніту. Основна частина добутого срібла у світі припадає на Мексику, Перу, Канаду, Сполучені Штати й Австралію.

У процесі видобутку, руда срібла поміщається в спеціальні високотемпературні печі, де сульфіди перетворюються в сульфати; з цих речовин металеве срібло витягається у виді хімічного осаду. Для одержання срібла з металосрібних руд свинцю, цинку і міді використовуються різноманітні металургійні процеси. При процесі амальгамації, наприклад, до здрібненої руди додається невелика кількість рідкої ртуті, що разом із сріблом утворює особливий вид амальгами; ця речовина відокремлюється від відходів, потім дистилюється таким чином, щоб видати, по закінченні процесу, чисте срібло. При процесах вилуження, срібло розчиняється в розчині солі (за звичаєм ціаністий натрій), після чого осаджується при внесенні в даний розчин металевого цинку або алюмінію. Для відділення срібла від міді використовується метод відомий як процес Паркера, звичайно застосовуваний для одержання дорогоцінних металів зі свинцю. Неочищене срібло, виготовлене металургійним шляхом, очищається електролітичним методом або ж купелюванням, процесом за допомогою якого всілякі домішки видаляються випарюванням або поглинанням.

Досить відоме використання срібла в ювелірному виробництві, у столових при
борах, посуді й у карбуванні монет. Більш коштовне срієїбло, що використовується в основному для срібних виробів, складається з 92,5% чистого металу і 7,5% міді. Для застосування ж у промисловому секторі, найбільш часто використовуються срібні сплави, що представляють високі характеристики механічної твердості і витривалості при експлуатації. Срібло широко застосовувалося в дзеркальному виробництві або при виготовленні покрить скляних пластин, але в цій галузі, тепер вже, майже повністю замінюється алюмінієм. Сьогодні, великі кількості срібла використовуються у виробництві електронних компонентів або в електричних ланцюгах. Крім того, ненасичені розчини нітрату срібла (AgNO3) і інших нерозчинних сполук, як калій, використовуються у медицині як антисептики і бактерицидні речовини.

Галогенні солі срібла (бромід, хлорид і йодид срібла), що сутеніють під впливом світла, використовуються для
виготовлення фотоемульсій. Ці солі розчинні в трисульфаті натрію, сполуці звичайно використовуваній у фотофіксажному процесі.

ІРИДІЙ

Білий метал, винятково твердий, що має символ Іr і атомний номер 77; є одним з перехідних елементів періодичної таблиці. Він був виявлений у 1804 британським хіміком Теннантом і так названий через райдужність деяких своїх домішок.

Іридій, з
точки зору хімії, повністю інертний і не реагує з царською горілкою. Має у своїх сполученнях валентність 3 і 4. Його атомна вага - 192,22; плавиться при 2454°C кипипт при 5300°С і має відносну густину 22,4, найбільш високу серед всіх елементів.

Є винятково рідкісним металом; знаходиться в алювіальних відкладеннях у сполученні з платиною,
у вигляді платиноірідія і з осмієм як осмірідій. Використовується в основному у сплаві з платиною для виробництва точних інструментів, хірургічних інструментів, авторучок, стандартів гир і довжин.

ЗОЛОТО

Елемент металів із символом Au і атомним число
м 79, що відноситься до перехідних елементів періодичної таблиці.

Чисте золото має жовто-блискучий колір і являється найбільш гнучким і м'яким з металів: може бути розкатане у фольгу товщиною в 0,0001 мм і розтягнуто в довгі і тонкі нитки (29гр золота можна перетворити в нитку дов
жиною 100 км). Має твердість 2,5-3, і отже, один з найбільш м'яких металів; являється відмінним провідником тепла й електрики. Дрібно роздроблене золото являє собою чорний порошок, що у колоїдній суспензії додає розчинові хитливий колір між червоно-рубіновим і пурпурним.

Хімічно, малореактивн
ий метал: не піддається впливові повітря, вологи і тепла, але розчиняється в розчинах утримуючі хлориди, броміди і деякі йодиди, в окисних сумішах, у ціаністих лугах і в царській горілці (суміш хлорної й азотної кислоти). Його найбільш важливі сполуки - хлористі і ціаністі. Плавиться при 1054°С, кипить при 2808°С, має відносну густину 19,3 і атомну вагу 196,967.

Такі дорогоцінні мінерали як золото і платина, не рідко можна знайти в чистому виді, у суміші
з іншими мінералами або у шарах осадових або вулканічних порід. Мова йде про геологічні жили, що формуються через відкладення опадів внесених підземними водами протягом тисячоріч, або через проникнення магми в тріщини вулканічних порід. Золото, особливо, часто знаходиться в кварцових жилах.

Будучи рідким у природі, золото поширене по земній корі, в основному в кварцеутримюючих шарах і алювіальних відкладеннях, у самородному стані або в сплаві зі сріблом. Разом з телуром і сріблом є компонентом деяких мінералів, таких як калаверіт і сильваніт. Разом із ртуттю є присутнім в амальгамі золота і, у невеликих кількостях, у піриті. Крім усього, золото міститься у морській воді в концентрації від 5 до 250 частин на 1000 вагових частин води. У цілому, кількість золота в морських водах становить близько 9 мільярдів тонн, однак витрати на його добування украй високі.

Золото було відоме й оцінено ще з античних часів, не тільки через красу і корозійну стійкість, але і через труднощі його видобутку й обробки у порівнянні
з яким-небудь іншим металом.

З античних часів використовувалося як гроші і прикрас
и: спершу в самородному виді, потім у сплаві з іншими металами, що придавали йому необхідну твердість; зміст золота в сплаві виражається в каратах.

Для позолоти і розписів, золото використовується у виді найтонших пластинок (фольги); Касионс
ький пурпур, колоїдний розчин порошку золота і гідрооксиду олова, утвореного реакцією хлорида золота з хлоридом срібла, використовувався для фарбування скла. Кислота тетрахлорного золота знаходить застосування у фотографії, а калійне ціаністе золото використовується для електролітичного золочення. Також, золото використовується в стоматології, а його радіоактивні ізотопи в біологічних дослідженнях і при аналізах пухлин.

Для видобутку золота з рі
чок використовуються драги, машини постачені серією лопат вискоблюючих дно, пересипаючи вміст у спеціальне сито. Отриманий матеріал змішується з водою і промивається таким чином, щоб золотоносний пісок проходив через осередки сита і проникав на вібруючі столи. Цей метод може бути використаний і в руслах висохлих рік, за умови наявності води під ґрунтом: виривається колодязь з якого вода викачюеться в русло ріки, куди надалі можна доставити драгу.

У процесі видобутку золота із шарів, золотовмісні породи збираються і дробляться спеціальними машинами; утворюється амальгама на мідних аркушах із ртутним покриттям (процес амальг
ування), відкіля золото утворюється дистилюванням, а ртуть відмивається. Золото можна одержати також ціануванням, полягаючому в обробці амальгами розчином ціаністого натрію і випадання осаду золота. В обох способах, золото надалі повинне очищатися і відокремлюватися від срібла електролізом. Деякі породи, насамперед ті, у яких золото з’єднано з телуром, повинні бути кальциновані, тобто розігріті до високої температури ще до видобутку.

Найбільш рідка форма в якій можна знайти золото - це самородок; найбільший знайдений самородок, Welcome Stranger, важив 71 кг і був випадково виявлений неглибоко під землею у Вікторії, в Австралії, у 1869.

Золото використовувалося ще з часів древньої популяції Середземномор'я, і добувалося з наносних пісків і гравію. Цей же метод використовувався в Індії, у центральній Азії й у регіонах західного Середземномор'я. З розвитком техніки видобутку, уже в перші роки нашої ери експлуатувалися золотоносні жили; подальший прогрес у видобутку і виробництві золота закінчується на початку Середньовіччя.

Сьогодні, основними країнами виробниками золота є
ПАР, США, Росія, Австралія, Канада, Китай і Бразилія.

ОСМІЙ

Тендітний олов'яно-білий метал із сірувато-блакитним відтінком, що має позначення Os і атомне число 76; належить перехідним елементам періодичної таблиці. Він був відкритий у 1803 англійським хіміком Смітсоном Теннантом, осмій має твердість 7, плавиться при 2700°С, має дуже високу відносну щільність, рівну 22,61, і його атомна вага 190,2. Не піддається впливові кислот, але розчиняється в царській горілці або паруючій азотній кислоті; утвор
ює солі в яких виявляє кілька валентностей: 0, 2+, 3+, 4+, 6+ і 8+.

Метал знаходиться
у платинових породах і у видляді сполуки з іридієм. Сплави з іридієм і платиною використовуються для точних приладів, що вимірює розміри і вагу.

ПАЛЛАДІЙ

Відносно рідкісний метал, сріблисто-білого кольору, позначається символом Pd і має атомне число 46; належить перехідним елементам періодичної таблиці.

Палладій був відкритий у 1804 британським хіміком Вільямом Гайдом Волластоном. Є м’я
ким, гнучким, протистоїть корозії і, у більшості випадків представляє такі ж фізичні властивості як у платини, але на відміну від нeї набагато легше плавиться і легко паяється. Порошкоподібний палладій може поглинати на своїй поверхні різноманітні гази; при 100°С поглинає кількість водню або ацетилену перевищуюче в 1000 - 3000 разів його об'єм. Піддається впливові концентрованих кислот і швидко роз'їдається царською горілкою. Утворює бівалентні і тривалентні сполуки і має такі ж хімічні властивості як і платина. Плавиться при 1554°С, кипить при 2970°С, має густину 12,02, і атомна вага 106,4. Досить рідкісний у природі, у чистому стані знаходиться у платинових породах і в сполуках з іншими елементами в нікелеві.

Використовується головним чином в галузі зв'язку, для покриття електричних контактів в автоматичних перемикачах. Знаходить застосування також у стоматології; у виготовленні немагнітних пружин для наручних і настінних годин
ників; як покриття деяких типів дзеркал. У ювелірному мистецтві в сплаві з золотом утворить так називане біле золото.

ПЛАТИНА

Дуже
рiдкісний метал, що позначається символом Pt і має атомне число 78; належить групі VІІІ (або 10) періодичної таблиці і тому знаходиться серед перехідних елементів. Платина найбільш значний елемент групи платиноїдів, що містить також рутеній, радій, палладій, осмій і іридій. Ці елементи використовувалися в сплавах з античних часів Греції і романців, але в європейській літературі згадується лише починаючи з XVІ століття. Виділення платини серед інших платиноїдів усе-таки відноситься до початку XІ століття.

Платина є сірим металом із твердістю 4,3; має досить високу точку плавлення, м'як
ий і ковкий, при теплі розширюється незначно і характеризується підвищеним електричним опором. Хімічно, відносно нейтральний і не піддається впливові повітря, води, кислот і звичайних реактивів; повільно розчиняється в царській горілці утворюючи H2PtCL6; піддається впливові галогенів і при нагріванні реагує з гідрооксидами, нітратами і ціаністим натрієм. Плавиться при 1772°С, має відносну густину 21,45 і атомну вагу 195,08.

У природі платина перебуває в елементарному стані, але також є присутн
ьою у деяких мало поширенних мінералах. Були знайдені металеві кулі вагою близько 9 кг.

Незначна хімічна реакти
вність і висока точка плавлення роблять платину особливо придатною для виготовлення лабораторних інструментів, таких як тигелі, пінцети, лійки і капсули. Звичайно, з додаванням у невеликій кількості іридію металові надаються найкращі характеристики твердості і стійкості. Використовується також при здійсненні електричних контактів і в приладах для виміру високих температур; у виді губки або платинової черні використовується як каталізатор у хімічній промисловості. Значна кількість платини знаходить застосування в ювелірному виробництві, часто в сплаві із золотом, і в стоматології.

РОДІЙ

Елемент металів сріблистого кольору із символо
м Rh і атомним числом 45; один з перехідних елементів періодичної таблиці. Він був відкритий у 1803 в Англії Вільямом Гайдом Волластоном, це дуже сойкий метал, із твердістю 4, нерозчиний в кислотах; плавиться при 1995°С, кипить при 3727°С, має густину 12,4 і атомну вагу 102,906.

У с
полуках родій представляє усі валентності від +1 до+6. Назва, що вийшла від грецького rhodon, троянда, через колір розчинів численних його солей. Виявляється в суміші з платиновими мінералами, осмiо-iрiдiєвими і золото-родiєвими (родiтами).

Родій використовується, насамперед, у сполуці з платиною: такий сплав застосовується, головним чином, у термопарах для виміру високих температур, він сполучає чудові характеристики хімічної стійкості платини із твердіст
ю і механічною стійкістю родію. У чистому виді метал застосовується при виготовленні дзеркальних стекол і в ювелірному виробництві для плакування і для срiбних виробів. Родiєва чернь, порошкоподiбний метал утримуючий оксиди і гідриди, застосовується як каталізатор, так і як пігмент у порцеляновому виробництві.

РУТЕНІЙ

Рутеній-метал білувато-сірого кольору, хімічно нейтральний, позначається символом Ru і мaє атомне число 44; належить перехідним елементам перiодичної таблиці.

 

Був відкритий у 1844 російським хіміком Карлом Карловичем Клаусом і названий на честь Росії, Ruthenіa - по-латинському Росія, у даний час територія України. Являється досить рідкiсним на поверхні землі і знаходиться в металевому стані в платинових породах. Температура плавлення рутенію приблизно 2250°С, кипіння - близько 3900°С, відносна густина 12,3 і атомна вага 101,07.


У сполуці з платиною і
палладієм форма сплаву більш тверда, дуже зносостійка і широко застосовувана в ювелірному виpoбництві, для виготовлення метало-керамічних зубних протезів, для виготовлення наконечників пiр’я авторучок і для виготовлення немагнітних стержнів. Сплав рутеній-молібден стає напівпровідником при температурі нижче 263°С. Метал у чистому стані дocтaтньo стійкий дo взaємoдії і з кислотами і царською горілкою.



Дхана в купюрах із металичнoю смужкою

 

 

 

 

 

 

 

 

Купюри

Розмір

Метали

Густинa Кг/дм3

Вага купюр

Достоїнство

Грами

Трiйська Унцiя

Євро

US Долари

Dhana

1

Pl

21,45

0,9615

0,03392

25,00

31,25

Dhana

5

Pl+Ir

21,60

4,8077

0,16959

125,00

156,25

Dhana

10

Pl+Ir+Os

21,80

9,6154

0,33917

250,00

312,50

Dhana

50

Pl+Ir+Os+Rh+Ru

21,95

48,0769

1,69586

1.250,00

1.562,50

Dhana

100

Pl+Ir+Os+Rh

21,60

96,1538

3,39173

2.500,00

3.125,00

Kana-Dhana

1

Ag+Pb

11,20

0,1087

0,00383

0,03

0,03

Kana-Dhana

5

Ag+Pb

11,20

0,5435

0,01917

0,13

0,16

Kana-Dhana

10

Ag+Pb

11,20

1,0870

0,03834

0,25

0,31

Kana-Dhana

25

Ag+Pb

11,20

2,7174

0,09585

0,63

0,78

Kana-Dhana

50

Ag+Pb

11,20

5,4348

0,19171

1,25

1,56

Kana-Dhana

100

Pa+Ni

11,97

0,2778

0,00980

2,50

3,13

Kana-Dhana

250

Pa+Ni

11,97

0,6944

0,02450

6,25

7,81

Kana-Dhana

500

Au

19,30

1,0000

0,03527

12,50

15,63

 

У Дхану icтиного PL достоїнства внесена смужка з дорогоцінного металу. Дхана, що має iстинне достоїнство, не гарантується капіталами підприємств, а тільки достоїнством металу й конвертована з капіталами підприємств і навпаки.

Pl

Платина

Pl+Ir

Платина+Іридій

Pl+Ir+Os

Платина+Іридій+Осмій

Pl+Ir+Os+Rh+Ru

Платина+Іридій+Осмій+Родій+Рутеній

Pl+Ir+Os+Rh

Платина+Іридій+Осмій+Родій

Ag+Pb

Срібло+Свинець

Ag+Pb

Срібло+Свинець

Ag+Pb

Срібло+Свинець

Ag+Pb

Срібло+Свинець

Ag+Pb

Срібло+Свинець

Pa+Ni

Палладій+Нікель

Pa+Ni

Палладій+Нікель

Au

Золото